Книговідгуки

Ілларіон Павлюк "Білий попіл" Друга моя книга цього автора і скажу чесно - Ілларіон Павлюк - це автор, який уміє дивувати. Після надсучасно-науково-фантастично-іногалактичної атмосфери у "Танці недоумка" починаю я із приємним присмаком-передчуттям читати "Білий попіл" і тут... Стоп, що це за якась містична дурня? - думаю. Що це за продовження Гоголівського "Вія"? І взагалі перших кілька розділів не дуже купи то й тримаються, схоже на якийсь пригодницький бойовик дев'ятнадцятого століття, де головний герой постійно потрапляє у якісь халепи і всякі неприємності просто ходять за ним назирцем. І коли я вже змирилася, що це якесь містичне фентезі, бо роздмухувати містичну атмосферу автор вміє майстерно, крок за кроком, розкриваючи все нові і нові моторошні "надприродні" подробиці, тоді помаленько починаю помітати деякі буденно-життєві деталі, дрібнички та підказки, які автор підкидає головному героєві в процесі розслідування і розуміти, що реальність в цьому творі в рази виявиться цікавішою за будь-яку містику, коли там все розкриється, бо ж жанр цього роману саме детективний. І я не помиляюся, автор вправно нагнітаючи таємничу і надприродну атмосферу роману, у його кульмінації кількома спритними, я б навіть сказала - віртуозними ходами, як у шаховій партії розставляє все по своїх місцях як в переносному, так і в прямому значенні цього слова. І хто ж насправді є злим демоном-Вієм, і яким чином та способом панночка вставала зі своєї домовини, точніше як її "вставали", і ким насправді була вона та її коханий Хома Брут, і хто ж її таки вбив. І найцікавіше, що розслідування цього злочину відбувається через 20 років після його скоєння не ким іншим, як самим обвинуваченим у ньому, якому геть чисто відбило пам'ять про всі ці події. Отаке знову накрутив Ілларіон :) І ще вправно та органічно знову обіграв все з психологічної сторони, додав дрібку магічної біології і заправив цю страву , як я вже казала, настояною і моторошною містичною закваскою. Тому, смачного всім читання і не бійтеся світу духів та мертвих, бо ж світ живих та меркантильних набагато страшніший і небезпечніший.