Любов та ненависть як мотив

Question

Я схильний вірити у те, що більшість подій у світі відбувається з двох причин - через любов чи через ненависть. Український воїн, який рятує пораненого побратима, робить це через любов та почуття обов'язку - тому кожен, хто стоїть зараз за Україну, здійснює подвиг, важливість якого неможливо переоцінити. Але минуло уже майже два роки з початку повномасштабного вторгнення, українці в повній мірі зрозуміли, що таке ненависть до ворога і чому її ніколи не буває мало. Так само будь-який кацапський льотчик, який вилітає вночі, щоб запускати ракети по мирних містах, здається, теж вірить у те, що робить добру справу, робить це з любові до своєї країни, зі звіриною ненавистю до ворога, до всіх нас. Війна змінила всіх з обох сторін.
Будь-яка дія в тій чи іншій мірі залежить від нашого ставлення. Ми могли б не уступати ветерану місце в автобусі, але ми це робимо, бо відчуваємо повагу до воїна як до захисника нашого мирного життя, розуміючи, що завтра цього мирного життя, до якого ми звикли, може не бути. Ми могли б не донатити на дрон/тепловізор/автівку для військових, але ми це робимо з почуття ненависті до ворога, який кожного дня змушує нашу кров холонути своїм варварством та безжальністю. У цьому нема нічого поганого. Що є поганого у почуттях? Почуття любові й ненависті є абсолютно здоровими та людськими, бо вони роблять нас тими, кими ми є, тобто людьми. Пам'ятаєте, як швидко мобілізувалось українське суспільство, коли почалось повномасштабне вторгнення і ворог, здавалось би, стояв уже під Києвом і міг будь-якої миті увійти до міста? Українці боялись цього, та кожен день слухали Люську Арестовича, що казав: "две-три неделі". А потім була Буча. Безжальна та абсолютно пекельна. Це підвищило рівень ненависті у кожного українця. Потім була Азовсталь, згодом Оленівка. А згодом і керченський міст. Ненависть ставала все дедалі сильнішою з кожним днем, посилювались удари ракет, шахедів. Почались відключення світла. Такою є ненависть і вона викликає ненависть у відповідь. Це не є чимось хорошим чи поганим, ні - це просто закон природи. А як швидко мобілізувало сили суспільство, що застигло в очікуванні контрнаступу, коли кацапи підірвали дамбу Каховської ГЕС... тоді, здавалось, навіть ті, хто втомився від війни, допомагали фінансово та фізично, аби зберегти людей та запобігти катастрофі настільки, наскільки це є можливим. 
Ті люди, що пішли захищати Україну у перші дні, тижні, місяці війни, коли було зовсім незрозуміло, чим все це закінчиться, зараз захищають нас, як титани. Але і вони, на жаль, закінчуються. Останнім часом поміщається, що наше суспільство холоне - як по відношенню до військових, так і до подій в Україні загалом. І це теж нормально - люди перестали боятися так, як боялися колись, бо просто не можна вічно боятися і жити у вічному страху лягти спати та не прокинутись вранці. Але тепер, коли Україні потрібні герої, коли майже за два роки ті, хто пішли перші, почали закінчуватись, отримувати поранення, втрачати свою боєздатність, знаходяться ті, хто не напружувався, хто не знає, що відбувається, бо насправді глибоко в душі не хоче знати. Бо їх життя - засуджувати неадекватні законопроекти, дії правоохоронців, ТЦК, страждати і боятись усього. Для них - чиновники крадуть, ТЦК відловлює людей та з вулиці посилає їх на бійню, Україна поступово перетворюється або вже перетворилася на КНДР... У них не було мотивів, таких, як любов. Тому що думали лише про себе. У них і ненависті не було - просто тому, що у них нічого не було і вони просто сиділи в очікуванні свята, шашликів та перемоги за 2-3 тижні... Їх життя не змінила війна так, як змінила, здається, усіх інших.

Oleksandr · Accepted Answer

Близько 80% всього людства (у світі) думають лише про себе. В них теж є почуття й емоції, але вони мають інертне сприйняття світу. Те, з чим вони жили в дитинстві, буде відбуватися з ними в подальшому житті. До речі, в тваринному світі також є види, що відчувають емоції та почуття, але ж це не робить їх людьми. :-)

Юрій · Answer

👍

Руслан · Answer

Якщо ситуація критична, хто багато думає, той мало живе (на мою думку).

Любов та ненависть як мотив

Спільнота Philosophy

👍

Якщо ситуація критична, хто багато думає, той мало живе (на мою думку).

Пов'язані дописи

Що робить вас щасливим?

🧐 Крамер

Hi

Цей Хоку вірш я створив з заголовків дописів в своїй стрічці

Не питай про те,що тебе не стосується,і не почуєш те,що тобі не подобається ☝️☝️☝️.

Я завжди потаємно ду-ма-ю

Чому вчать казки

Як ти обираєш шлях по якому йдеш?

Думки

Я завжди потаємно думаю

Я і моя власність . Ч 1

🤷‍♂️😅

Забудьте про такі слова:як"я не зможу","в мене нічого не вийде","я з цим не впораюсь". Просто скажіть:Воно мені на )(..... не треба👌👌👌.

Макс Штірнер Ч.2

Танець, початок нового чи кінець?

Мудрий & вчений

Маленький горобчик

Лише ти сама 🫵🏼

Філософія Законів

Конфуцій про любов💜

Hey

Наш друг это спокойствие, уравновешенность, способность мыслить

Вульгарність на показ ?

Поняття розвитку

Колеги, а розкажіть як вам колись пощастило

Я так і знав

Ггг

Середина думок

Світ без грошей

Це в усіх дівчат трапляються періоди коли дуже хочеться каре?)

Help

Очікування ідеального моменту і сприятливих умов-найгірший ворог будь-якої справи.

😏

Чи правда, що "колишні"повертаються тоді, коли перестаємо їх чекати?Чого так відбувається?Хто частіше повертається до "колишніх"чоловіки чи жінки?)

Гарно сказано

З чого почати читати філософію?

😔😔😔