Григорій

Опубліковано середа, 24 січня 2024 р.

4міс

INFP

Овен

3

4

Я ненавиджу клікбейти

Людською природою закладено насилля. Ще у давнину практикувалися лицарські турніри, коли існувалим високі ставки і переможець отримував визнання, гроші, маєтки та навіть рабів. Таким було середньовіччя. І хоча зараз ми дивимось на це з відразою, вважаючи такий порядок речей диким, ми забуваємо, що кріпацтво в російській імперії було до 60-х років 19 столітті, як і рабство в Сполучених Штатах Америки. Раба могли побити, продати чи програти в карти. І такий лад був для американців нормою. Насилля завжди було нормою і є зараз. З того часу нічого не змінилось. Так й взагалі, якщо подивитись, то нічого не змінилось у нашому розумінні насилля. Колись у Римі люди обожнювали проводити час за переглядом гладіаторських боїв, а зараз люди, що дивляться бої професійних бійців, боксерів та борців нічим не відрізняються від римлян. Бо сучасній людині подобається насилля, але через певні обмеження людина може хіба що подивитися на поєдинок боксерів, ніж самостійно битись із кимось. Тому люди грають в ігри, займаються спортом, танцями, сублімуючи свої бажання та потяг до насильства, щоб не нашкодити кому-небудь, та в першу чергу собі. До речі, вважається, що танець є символічним "поєдинком" - наприклад, танці такого роду практикують деякі африканські народи, що за рівнем свого розвитку мало чи відрізняються від середньовічних людей. Насилля - це нормально і правильно, це закладено нашою природою. Але у деяких випадках без насилля і не обійтися: наприклад, захищаючи свою власність від мародерів. Я спеціально навів цей приклад, бо згадав, як у перші дні війни різні парашні канали у телеграмі на зразок "ТруХа" випускали новини із гучними заголовками: "Тероборона зупинила та знищила колону окупантів, дивитись записи у нашому закритому каналі" чи "У Києві небайдужі громадяни виловили диверсанта, який наводив ракети на об'єкти критичної інфраструктури, що з ним сталося потім, ви можете побачити зараз за посиланням нижче" або взагалі "В архівах КДБ розсекретили пророцтво китайських монахів, де стало відомо, коли закінчиться війна, читати за посиланням". І подібні дописи в телеграм-каналах спеціально обирають хайпову тему, як-от: мобілізація, смерть російських генералів, дата закінчення війни, яку начебто знає якась мудра людина з минулого чи з-за кордону, а потім надають посилання на закритий канал. Людина бажає бачити шоу, бажає дивитися на розправу небайдужих громадян над над диверсантами, на знищення російських колон, хоче дізнатися, наскільки довго затягнеться війна, і це бажання абсолютно здорове та природне. У перших двох випадках у людині домінує жага помсти, почуття справедливості, у другому ж - щире нерозуміння свого майбутнього та усвідомлення власного безсилля перед тим, що відбувається у світі. І ці речі, безумовно, взаємопов'язані - такі почуття змінюють одне одного час від часу, тому на цьому і грають адміни телеграм-каналів, створюють клікбейти, аби заманити до себе якомога більше людей. Людина надсилає запит до закритого джерела, бажаючи отримати відповідь на свої питання, задовольнити свою цікавість та розрядку (швидкий дофамін - це дійсно проблема сучасності, саме цим можна пояснити популярність тік-току чи, скажімо, інстаграму). Поки людина чекає, що її запит має схвалити адміністрація, просто забуває, про що думала кілька хвилин тому, а потім - забуває підписатись на канал, на який підписалась із цікавості. Таким чином у сумнівних джерел постійно збільшується прихід, аудиторія зростає. Інша ж проблема, яка дійсно мене невдоволює, це коли якась серйозна тема звучить з вуст людини, чиєї компетенції явно не вистачає для озвучення цієї проблеми. Наприклад: якщо якийсь Васька з сусіднього будинку завтра скаже, що війна затягнеться на 10 років, бо йому про це сказав знайомий друга кума троюрідної сестри, в якої чоловік нібито служить в ГУР МО, а рано чи пізно все-таки приймуть закон про мобілізацію жінок, то я особисто йому не повірю, оскільки Васька з сусіднього будинку для мене не є авторитетним джерелом, так що приводів вірити його словам в мене немає. Проте, часто адміністратори сумнівних джерел роблять висновки з висловлювань різних людей, що працюють чи служать на різних посадах. Вони часто крадуть висловлення один в одного, часто, до того ж, неправильні (неправильно інтерпретовані, хибні, з наявністю помилок, що докорінно змінюють зміст) тези та думки, а потім пускають їх у світ. На жаль, люди не завжди перевіряють правильність та адекватність тієї чи іншої інформації, яку вони бачать на просторах інтернету. Про те, як це впливає на психіку людей, в мене допис уже був, тому пропоную вам і його поживитись, якщо ви його ще не бачили.